/  

Ефективність препарату Макротусин у лікуванні хворих на хронічний бронхіт

Типове інфекційно обумовлене загострення ХБ, як правило, характеризується розвитком дифузного запального процесу в слизовій оболонці бронхів, що супроводжується гіперсекрецією слизу і порушенням очисної функції бронхів. При цьому класичною клінічною ознакою запалення слизової є посилення кашлю і/чи задишки, зміна характеру і збільшення кількості мокротиння. Крім того, наявність надлишкового в'язкого секрету посилює прояви бронхіальної обструкції, знижує чутливість бронхів до бронходилятаторів, що призводить до збільшення частоти ускладнень і нерідко обумовлює низьку ефективність лікування хворих на ХБ.

Усе це визначає актуальність застосування як антибактеріальних засобів, так і препаратів, що нормалізують кількість, склад і відходження бронхіального слизу.

Найбільш перспективним при загостренні ХБ вважається застосування одного препарату з певною комбінацією активних інгредієнтів.

Необхідно відзначити, що раніше в Україні не було вітчизняних препаратів, які б поєднували в собі антибактеріальні і муколітичні властивості. Однак нещодавно на фармацевтичному ринку з'явився такий препарат виробництва СП «Сперко Україна» (м. Вінниця) під назвою МАКРОТУСИН, що містить у 100 мл суспензії 2,5 г еритроміцину стеарату і 1,5 г гуайфенезину.

Еритроміцин належить до антибіотиків групи макролідів. Механізм його дії полягає у гальмуванні 50S субодиниці рибосомальної мембрани та пригніченні біосинтезу білків у мікробній клітині.

Еритроміцин, як і інші макроліди, діє бактеріостатично, а у високих концентраціях - бактерицидно на грампозитивні (Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus viridans, Streptococcus faecalis, Corynebacterium diphtheriae, Listeria monocytogenes, Clostridium spp.) і грамнегативні (Bordetella pertussis, Legionella pneumophila, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria меnіngіtіdіs, Haemophilus influenzae, Моrахеllа catarrhalis) мікроорганізми. Еритроміцин також виявляє високу активність стосовно Mycoplasma pneumoniae, Treponema pallidum, Chlamydia spp., Rickettsia spp. Такий антимікробний спектр пояснює високу ефективність макролідів при інфекційно обумовлених загостреннях ХБ. Стеаринова формула еритроміцину в препараті МАКРОТУСИН надає йому істотні переваги над традиційним еритроміцином - триваліший період напіввиведення, стабільність у кислому середовищі шлунка.

Гуайфенезин належить до відхаркувальних засобів. Він стимулює секрецію компонентів бронхіального слизу з низькою в'язкістю, деполімеризує кислі мукополісахариди і підвищує рухову активність війок миготливого епітелію дихальних шляхів. Гуайфенезин також зменшує поверхневий натяг і адгезивні властивості мокротиння, що знижує його в'язкість і полегшує евакуацію з дихальних шляхів. Це єдиний відхаркувальний засіб, класифікований Управлінням з контролю лікарських засобів і продуктів харчування США як препарат першої категорії (загальновизнаний ефективний і безпечний засіб).

Метою даної роботи є вивчення клінічної ефективності застосування комбінованого препарату МАКРОТУСИН у хворих із загостренням ХБ. Дослідження проводилося серед 36 хворих на ХБ віком від 20 до 60 років (24 (66,67%) чоловіки і 12 (33,33%) жінок). Середній вік обстежених становив 46,4±6,9 років. Хронічний необструктивний бронхіт був діагностований у 15 (41,67%) пацієнтів, а хронічний гнійно-обструктивний бронхіт (ХГОБ) - у 21 (58,33%) хворого. Після обстеження в усіх пацієнтів було виявлено клінічні, лабораторні і функціональні ознаки ХБ у фазі загострення: у хворих на ХГОБ переважали скарги на задишку при фізичному навантаженні, кашель з виділенням слизистого чи слизисто-гнійного мокротиння, спостерігалися симптоми інтоксикації, субфебрильна температура тіла. Хворі на хронічний необструктивний бронхіт переважно скаржилися на кашель з виділенням слизистого чи слизисто-гнійного мокротиння, слабкість, підвищену стомлюваність, у ряді випадків - субфебрильну температуру тіла, задишку.

Усім пацієнтам призначався препарат МАКРОТУСИН по 10 мл суспензії (250 мг еритроміцину) 4 рази на добу через рівні проміжки часу. Препарат приймали всередину за 30 хвилин до або через 2 години після їжі. Тривалість курсу лікування визначалася динамікою клінічних проявів ХБ і становила від 7 до 14 днів. Ефективність лікування і його переносимість оцінювалися за динамікою клінічних проявів захворювання і лабораторних показників крові і сечі.

Динаміка суб'єктивних і об'єктивних даних у хворих протягом лікування препаратом МАКРОТУСИН представлена в таблиці.

Дані, наведені в таблиці, показують, що у хворих на ХБ, які приймали МАКРОТУСИН, спостерігалася виражена позитивна клінічна динаміка. Так, у більшості пацієнтів зменшилась задишка при звичайному фізичному навантаженні, збільшилася кількість осіб, у яких задишку викликало тільки значне фізичне навантаження. У більшості обстежених після лікування припинився виснажливий і сильний кашель, значно зросла кількість хворих, у яких кашель припинився взагалі. Усі пацієнти, що приймали МАКРОТУСИН, відзначали поліпшення відкашлювання мокротиння вже на 3-4 добу лікування. При цьому кашель у них ставав м'якшим, поліпшувалося відходження мокротиння. Особливо чітко ці позитивні зрушення в стані хворих відзначалися до кінця терміну лікування. У більшості обстежених змінилися також характер і кількість мокротиння. Так, після закінчення курсу лікування в жодного пацієнта не спостерігалося гнійного мокротиння і тільки в 4 випадках воно мало слизисто-гнійний характер. Виділення мокротиння повністю припинилося в 58,33% хворих на ХБ.

Позитивні результати лікування МАКРОТУСИНОМ осіб з ХБ підтверджувалися також позитивною динамікою об'єктивних даних. Зменшилася кількість осіб, що мали жорсткий відтінок дихання, і навпаки - кількість хворих з везикулярним характером дихання зросла. Розсіяні сухі і вологі хрипи, що визначалися при аускультації легень більш ніж у половини хворих до лікування, після його закінчення не прослуховувалися в жодного з них. Скоротилася також кількість осіб, у яких одиничні сухі хрипи вислуховувалися до початку лікування.

Після закінчення курсу лікування нами була проведена оцінка ефективності і переносимості препарату МАКРОТУСИН у хворих на ХБ. Висока ефективність препарату (значна позитивна динаміка клінічних симптомів у перші дні лікування, стійка ремісія захворювання до 7-10 дня лікування) спостерігалася в 13 (36,11%) хворих на ХБ. Помірна ефективність (достовірна позитивна динаміка більшості досліджуваних показників, стійка ремісія захворювання до 10-14 дня лікування) встановлена нами в 21 (58,33%) пацієнта. Низька ефективність (відсутність достовірної динаміки більшості досліджуваних показників) - у 2 (5,56%) пацієнтів із ХГОБ із тривалим перебігом хвороби, у яких після закінчення курсу лікування ще залишалися клінічні прояви ХБ.

Переносимість препарату оцінювалася нами на підставі суб'єктивних симптомів, об'єктивних даних і результатів лабораторних досліджень крові і сечі. Усі пацієнти відзначили, що препарат був зручний у застосуванні, добре переносився. У жодного хворого ми не спостерігали побічних дій, лікарської алергії та індивідуальної непереносимості. Таким чином, отримані нами дані дозволяють стверджувати, що МАКРОТУСИН є високоефективним лікарським препаратом для лікування захворювань органів дихання.

Завдяки вдалому поєднанню терапевтичної дії антибіотика-макроліда і муколітика він має ряд переваг: широкий спектр антибактеріальної дії еритроміцину, що практично однаковий для всіх макролідів, стійкість еритроміцину до дії бета-лактамаз, мінімальний вплив на біоценоз кишечнику, наявність переваг стеаринової формули еритроміцину, ефективна евакуація мокротиння з бронхіального дерева, зручність застосування суспензії для дорослих і дітей.

Помітили помилку? Виділіть необхідний текст з помилкою і натисніть Ctrl+EnterСистема Orphus

Система Orphus