/  

Перспективи підвищення адаптації підлітків до стресових навантажень.

Олішевський С.В., Гуніна Л.М., Олійник С.А.
Національний університет фізичного виховання і спорту України.

Останнім часом у різних галузях медицини спостерігається стрімке зростання інтересу до засобів метаболічної дії, які певною мірою є природними субстратами організму чи модулюють їх синтез de novo. Такі властивості насамперед обумовлюють широкий спектр фармакологічної активності та незначну токсичність метаболічних препаратів [29]. Основою терапевтичної дії таких ендогенних регуляторів енергетичного обміну є модуляція метаболічних процесів, нормалізація функціонального стану клітинних мембран, підвищення енергетичного статусу клітин і посилення адаптаційних процесів, що в цілому сприяє відновленню енергетики клітин і нормалізує процеси їх життєдіяльності [34, 35].

Надзвичайно актуальним вбачається впровадження засобів метаболічної терапії у сучасну педіатричну практику. Насамперед це обумовлено більш інтенсивним обміном речовин та енергії в організмі дітей і підлітків у порівнянні з дорослими людьми. Крім того, активний спосіб суспільного та емоційного життя підлітків виявляє величезний вплив на їх фізичне здоров’я, а поява в їх житті серйозних психосоціальних проблем і тривог, як правило, призводить до загострення хронічних захворювань. Особливого значення сьогодні набувають питання адаптації підлітків до стресових навантажень, які різко зростають у період завершення навчання у школі і вступу до вищих навчальних закладів[10, 27]. Не менш важливою проблемою залишається забезпечення фармакологічного супроводу спортивної діяльності підлітків, які займаються аматорським чи тим більше професійним спортом [8, 21]. Однак згадані вище проблеми медикаментозної корекції і підтримки здоров'я дітей і підлітків залишаються майже невирішеними, що підкреслює актуальність створення і клінічного впровадження метаболічних препаратів, орієнтованих на застосування у дітей та підлітків.

Одним з найбільш перспективних у даному аспекті фармакологічних засобів, на нашу думку, є метаболічний препарат “Кардонат” виробництва спільного українсько-іспанського фармацевтичного підприємства “Сперко Україна”. Цей комбінований препарат має у своєму складі ефективну формулу амінокислот і коензимних форм вітамінів групи В. До складу однієї капсули Кардонату входять амінокислоти, у вигляді L-карнітину хлориду – 100 мг, лізину гідрохлориду – 50 мг, а також три активні форми вітамінів групи В, у вигляді коензимів: кокарбоксилаза (коензим В1) – 50 мг, піридоксаль-5-фосфат (коензим В6) – 50 мг, кобамамід (коензим В12) – 1 мг. Дія даного фармакологічного комплексу обумовлена властивостями окремих складових компонентів, а також їх синергічними ефектами. Всі компоненти препарату виявляють метаболічну дію і здатні безпосередньо чи опосередковано залучатися до більшості метаболічних реакцій, які протікають в організмі.

Основним компонентом Кардонату є L-карнітин, однак включення до складу фармакологічного засобу коензимних форм вітамінів групи В не лише значно підсилює метаболічні ефекти карнітину, а й наділяє препарат низкою цінних додаткових терапевтичних властивостей. Карнітин – це біологічно-активна речовина (за хімічною природою – амінокислота), яка відіграє в організмі надзвичайно важливу роль у процесах обміну речовин і енергії. Карнітин приймає безпосередню участь у катаболізмі ліпідів, забезпечуючи транспорт вищих жирних кислот через мембрану мітохондрій, що супроводжується утворенням енергії. Виключне значення карнітину для метаболічних процесів організму стає очевидним в умовах значних витрат енергетичних ресурсів, наприклад у випадку інтеркурентних захворювань, посилених фізичних чи емоційних навантаженнях, а також при незбалансованому харчуванні. Крім поліпшення процесів обміну і росту, карнітин також виявляє інші важливі ефекти, зокрема, сприяє зменшенню ознак фізичного і психічного перенапруження, стимулює працездатність і підвищує апетит, виявляє кардіо-, гепато- та нейропротекторну дію, а також має помітні імуностимулювальні властивості [11, 12].

В організмі карнітин синтезується у нирках і печінці, з яких транспортується до інших тканини та органів. Карнітин міститься у продуктах харчування тваринного походження, зокрема, найбільше – у червоному м’ясі, трохи менше – у рибі, домашній птиці, молочних продуктах. Недостатність ендогенного синтезу чи надходження карнітину з харчовими продуктами створюють серйозну загрозу для розвитку в організмі дефіциту цієї речовини, від якого будуть потерпати насамперед скелетні м'язи і міокард, а також головний мозок, гладенькі м'язи, печінка і нирки. Дефіцит карнітину в організмі зазвичай супроводжується м'язовою слабкістю, гіпотонією, гіпотрофією та можливим відставанням фізичного розвитку, порушеннями функціонування серцево-судинної системи, збільшенням розмірів печінки та порушенням її функціонування, а також затримкою психомоторного розвитку, швидкою втомлюваністю, сонливістю чи роздратуванням [17].

Оскільки карнітин сприяє окисленню жирних кислот у скелетних м’язах і бере участь у вивільненні енергії, саме тому він є безпосередньо залученим до поліпшення енергетичного балансу і збільшення загальної витривалості організму. Такі властивості зумовили широке використання карнітину для зниження маси тіла і запобігання ожирінню, особливо в енергетично підсилених раціонах спортсменів. У цілому в спортивній практиці карнітин зарекомендував себе як недопінговий анаболічний засіб, який сприяє збільшенню міцності та маси м’язів, підвищує засвоєння білків, вуглеводів і вітамінів, покращує забезпечення потреб клітин у кисні [11, 12].

Висока ефективність дії Кардонату визначається також тим, що за рахунок інших складових (лізину, коензимів вітамінів групи В) даний комбінований препарат забезпечує можливості для ендогенного синтезу карнітину [11]. Так, амінокислота лізин, що є безпосереднім попередником карнітину в організмі, також приймає участь у більшості процесів росту і розвитку організму, сприяє укріпленню кісткової тканини, швидкому загоєнню ран і травматичних ушкоджень, попереджує тромбоутворення, залучається до підтримки жіночої статевої функції та активації механізмів неспецифічного імунологічного захисту [32]. Важливі функції в організмі відіграють також коензими вітамінів, основна біохімічна роль яких полягає у перенесенні тих чи інших хімічних груп у процесі різних біохімічних реакцій. Кокарбоксилаза (коензим вітаміну В1) насамперед залучена до регуляції процесів вуглеводного і жирового обміну, а також сприяє покращенню трофіки нервової тканини і нормалізує функціонування серцево-судинної системи [36]. Дія піридоксаль-5-фосфату (коензим вітаміну В6) також виявляється у нормалізації жирового обміну і функціонування нервової системи, при цьому відмічаються значне покращення нейром’язової передачі та функції печінки, помітні антидепресивні ефекти [31, 33]. Крім зазначеної дії, кобамамід (коензим вітаміну В12) причетний до стимуляції еритропоезу в кістковому мозку та активації системи згортання крові [30].

Таким чином, унікальність фармакологічної композиції під назвою “Кардонат” полягає в особливому поєднанні надзвичайно важливих амінокислот і вітамінних факторів, які не лише здатні запобігти розвитку чи сприяти корекції дефіциту карнітину в організмі, а й беруть участь у регуляції процесів пластичного та енергетичного обміну, нормалізації функціонування тканин і органів, а також залучаються до підтримки гомеостазу організму в цілому. Такі властивості дозволяють віднести Кардонат до категорії анаболічних препаратів з поліпротекторною дією.

Кардонат є фармакологічним препаратом, що характеризується надзвичайно широким спектром терапевтичної дії та не має аналогів в країнах СНД. Побічні явища при застосуванні Кардонату відмічають вкрай рідко, в основному у випадку індивідуальної непереносимості препарату. Переважна більшість проведених досліджень із застосуванням Кардонату у різних галузях клінічної практики не виявили побічних ефектів і ознак поганої переносимості препарату [4, 15, 16]. Слід зазначити, що однією з беззаперечних переваг Кардонату є можливість застосування у пацієнтів різних вікових категорій [4, 5, 13, 15, 16]. Унікальна фармакологічна композиція препарату “Кардонат” обумовлює багатоплановий сприятливий вплив на серцево-судинну систему [4, 13, 15, 16, 23]. Тривають клінічні випробування ефективності Кардонату у пацієнтів із захворюваннями нервової системи [5, 19].

Стан здоров’я сучасних дітей та підлітків є досить актуальним питанням, які часто обговорюються на педіатричних форумах і у спеціалізованій літературі. Підлітковий вік є одним з найважливіших етапів розвитку організму, адже в цей період завершується формування скелета, відбувається гормональна перебудова, а нервово-психічна сфера зазнає суттєвих змін, пов'язаних з навчанням і багатьма суспільно-емоційними чинниками. Низкою досліджень переконливо показані численні проблеми здоров'я дітей і підлітків, пов’язані з нераціональним харчуванням, загрозливими екологічними ситуаціями довкілля, впливом на організм надмірних фізичних і розумових навантажень тощо. В наші дні вплив згаданих вище чинників на організм дітей та підлітків є особливо помітним. Порушення принципів раціонального харчування, часте вживання "фастфуду" та продуктів харчування з низьким вмістом вітамінів і мікроелементів відбивається на погіршенні показників здоров'я та антропометричних характеристик підлітків. Постійне антропогенне навантаження на довкілля, пов'язане з іонізуючим випромінюванням, всілякими токсичними речовинами, шумами, вібраціями, також згубно впливає на здоров'я сучасних дітей та підлітків. [1, 25]. Кожен з цих чинників так чи інакше здатен викликати появу у молодому організмі структурно-функціональних порушень, зменшити його опірність до дії різноманітних хвороботворних агентів, і, як наслідок, призвести до вичерпання адаптаційних резервів і зниження загальної працездатності [27].

На нашу думку, метаболічний препарат “Кардонат” є одним з найбільш перспективних сучасних метаболічних лікарських засобів, які здатні значною мірою вирішити зазначені вище проблеми. По-перше, до складу Кардонату входить життєво необхідний, особливо у дитячому віці, нутрієнт – карнітин. У організмі дітей і підлітків переважають реакції синтезу, залучені до процесів росту і розвитку, саме тому у молодому віці енергетичний обмін характеризується найбільшою інтенсивністю і протікає у 2–3 рази швидше, ніж у дорослої людини. Більше того, діти і підлітки потребують додаткового забезпечення карнітином, оскільки в їх організмі інтенсивність біосинтезу цієї амінокислоти складає лише 12 % від такої у дорослих людей, що забезпечує лише близько 1 % від загальної потреби організму [2, 11, 12]. У тих випадках, коли харчовий раціон не містить достатньої кількості карнітину, у дітей різного віку можуть виникнути проблеми з підтримкою деяких важливих енергетичних і метаболічних функцій, що спричинить порушення нормального розвитку організму. Так, наприклад, підлітки, особливо хлопчики, в місяці бурхливого росту часто відчувають безпричинну м’язову слабкість, інколи вони досить швидко втомлюються після спортивних занять, скаржаться на біль у ділянці серця. Це насамперед пов’язано з тим, що підліткам не вистачає карнітину, утворення якого значно відстає від потреб молодого організму. При цьому виникає підвищена втомлюваність і, як наслідок, зниження працездатності. Сьогодні у багатьох країнах світу препарати карнітину набули широкого застосування для регулювання енергетичного обміну у дітей з хворобами зросту, а також для підтримки високої працездатності в якості ефективного лікарського засобу, який добре переноситься організмом [2, 6].

Крім того, дефіцит карнітину у школярів і студентів пов’язаний не лише з проблемами росту організму, а й з високими навантаженнями на нервову та імунну системи, особливо у школярів молодших класів, у зв’язку з чим вони зазнають значних проблем з адаптацією до стресів, фізичних навантажень і мають знижену резистентність до різноманітних інфекційних захворювань. Це відбивається на їх самопочутті, погіршенні фізичної та розумової діяльності, шкільних успіхів. Показано, що нормальне забезпечення організму дитини карнітином значно покращує функціонування таких життєво важливих органів, як мозок, серце і легені. Проведені дослідження виявили, що в багатьох випадках систематичний прийом карнітину сприяє стійкості мозку до стресових ситуацій, стимулює бажання дітей до навчання, дозволяє покращувати пам’ять, швидкість мовлення, здатність концентрувати увагу і підтримувати розумову працездатність. Саме тому у дітей і підлітків, які отримують цей нутрієнт у складі спеціальних препаратів, частота виявлення хронізації і частого рецидивування різноманітних інфекційних захворювань є значно меншою [11, 12, 14, 26].

Фахівці в галузі спортивної науки завжди приділяють особливу увагу не лише питанням підвищення професійної майстерності майбутнього контингенту національних команд, але й збереженню здоров'я дітей і підлітків, які займаються спортом. Адже віддавши свою дитину в спортивну секцію чи клуб більшість батьків впевнені, що тепер юний спортсмен буде рости здоровою і гармонійно розвиненою людиною. Однак слід зважати на те, що організм юного спортсмена має потребу в швидкому поповненні витрачених енергетичних ресурсів і запасів пластичного матеріалу. Більше того, у порівнянні з дорослими спортсменами організм юних спортсменів характеризується менш економними витратами енергії, нижчими здатністю до виконання анаеробної роботи та тривалішим відновлюваним періодом [7, 20, 28]. Слід також зауважити, що при зарахуванні до спортивної секції підліткам досить часто не проводиться поглиблене медичне обстеження, не враховуються анатомо-фізіологічні особливості організму та своєрідність їх реакції адаптації до інтенсивних м’язових навантажень, які можуть спричинити розвиток перетренованості, порушення гармонійності розвитку, виникнення тієї чи іншої патології. Серцево-судинна система є однією з найбільш чутливих до дії нераціональних режимів тренування і змагань, особливо до передчасного впливу інтенсивних фізичних навантажень і граничного психоемоційного напруження, що призводить до підвищеного ризику серцево-судинних порушень у дітей підліткового віку [20, 28]. Все це вказує на необхідність проведення фармакологічної підтримки молодого організму особливо в період виснажливих фізичних навантажень [18, 21, 24].

Ще більше значення фармакологічна підтримка має для підлітків, які професійно займаються спортом, адже досягнення високих спортивних результатів пов'язане з безперервним підвищенням навантажень, високим фізичним і психологічним напруженням, що вимагає мобілізації всіх резервів організму. Швидка втомлюваність, повільне відновлення організму після виснажливих фізичних навантажень і зрештою низька працездатність юних спортсменів можуть стати нездоланними перешкодами для успішного становлення спортсмена, не зважаючи на його природне обдарування і цілеспрямованість [8, 17, 21].

Крім того фармакологічне регулювання тренованості юних спортсменів і підлітків, які активно займаються спортом, є фізіологічно виправданим, оскільки при цьому застосовуються недопінгові низькотоксичні препарати на основі біологічно активних речовин, які є нормальними метаболітами, чи каталізаторами реакцій біосинтезу. Під їх дією швидше поповнюються пластичні та енергетичні ресурси організму, активуються ферменти, змінюється співвідношення різноманітних реакцій метаболізму, досягається рівновага нервових процесів, пришвидшується виведення продуктів катаболізму [8, 18, 24].

Властивості складових компонентів Кардонату, аналіз результатів його впровадження в медичну практику та практична відсутність побічних ефектів дозволяють рекомендувати застосування Кардонату у дітей та підлітків, які активно займаються спортивною діяльністю. Більше того, результати досліджень засобів метаболічної терапії вказують на їх безперечну ефективність для оптимізації толерантності юних спортсменів до фізичних навантажень [21]. На нашу думку, призначення Кардонату підліткам, які активно займаються аматорським чи професійним спортом, дозволить значно зменшити негативний вплив фізичних тренувань на організм і зможе запобігти появі цілої низки проблем, пов'язаних з фізичною перевтомою та виснаженням адаптаційних резервів організму, серед яких зниження шкільної успішності, ослаблення імунного статусу організму та часте виникненню інфекційних захворювань тощо. Слід зазначити, що додатковою перевагою застосування Кардонату для фармакологічної підтримки спортивної діяльності дітей та підлітків (особливо на виїзних базах, у змагальний період та ін.) є пероральний спосіб введення препарату.

Досить перспективним вбачається застосування Кардонату як недопінгового метаболічного засобу для фармакологічної підтримки тренувальної та змагальної діяльності спортсменів у спорті вищих досягнень. Провідні фахівці в області фармакології дослідили специфічну активність та експериментально довели нешкідливість застосування Кардонату. Отримані результати досліджень дали їм змогу рекомендувати Кардонат для корекції метаболічного обміну та усунення фізичного і розумового перенапруження, зокрема у спортсменів [22]. Зараз розпочато нові дослідження у цьому напрямі, що проводяться на базі лабораторії підвищення працездатності та адаптаційних реакцій в спорті вищих досягнень НДІ Національного університету фізичного виховання і спорту України (м. Київ).

Таким чином, наведені дані свідчать про перспективність застосування препарату “Кардонат” у дітей і підлітків, як з терапевтичною метою – для подолання проблем, пов’язаних з дефіцитом карнітину і вітамінів в організмі, так і для профілактичного попередження можливого виникнення метаболічних розладів особливо при інтенсивних фізичних навантаженнях.

Література

1. Батурин А.К., Каганов Б.С., Шарафетдинов Х.Х. Питание подростков: современные взгляды и практические рекомендации. – Москва: Агентство мед. маркетинга, 2006. – 54с.

2. Брин И.Л. Элькар в педиатрии. Научный обзор. — Москва, 2005. —28 с.

3. Волков Л.В. Теория и методика детского и юношеского спорта. – Киев: Изд-во "Олимпийская литература", 2002. – 296с.

4. Волосовець О.П., Кривопустов С.П., Мороз Т.С. Досвід застосування Кардонату в сучасній практиці дитячої кардіоревматології // Соврем. педиатрия, 2007. – 3 (16). – С. 1–5.

5. Волошина Н.П., Левченко И.Л. Применение перпарата Кардонат в комплексном лечении пациентов с персистирующими нейроинфекциями и рассеянным склерозом // Укр. мед. часопис, 2004. – 1 (39). – С. 65–68.

6. Захарова И.Н., Творогова Т.М. Возможности применения препаратов карнитина в педиатрической практике // Рос. вестник перинатол. педиатрии, 2008. – 4. – С. 88–93.

7. Здоровье юного спортсмена. Справочное пособие для родителей, тренеров и спортивных врачей Москвы. – 2007. ‒ Москва. ‒ 43 с.

8. Квашук П.В. Решаем проблему восстановления: советы тренерам юных лыжников-гонщиков // Физическая культура, ‒ 1997. ‒ 1. ‒ С. 22‒24.

9. Ключников С.О. Перспективы применения L-карнитина в педиатрии // Педиатрия, 2007. – 2. – С. 143–146.

10. Ключников С.О., Ильяшенко Д.А., Ключников М.С. Обоснование применения L-карнитина и коэнзима Q10 у подростков // Вопросы соврем. педиатрии, 2008. – 7 (4). – С. 102– 104.

11. Копелевич В.М. Витаминоподобные соединения L-карнитин и ацетил- L-карнитин: от биохимических исследований к медицинскому применению // Укр. біохім. журн., 2005. – 77 (4). – С. 30–50.

12. Копелевич В.М. Чудо карнитина. Москва: Генезис, 2003. – 80 с.

13. Коркушко О.В., Іщук В.О., Шатило В.Б. Антиангінальний і гіпотензивний ефект Кардонату у пацієнтів літнього віку з ішемічною хворобою серця у поєднанні з артеріальною гіпертензією // Кровообіг та гемостаз, 2007. – 2. – С. 24–28.

14. Коррекция метаболических нарушений при различных патологических состояних у детей: (Опыт использования препарата Элькар®). – Москва: ИД Медпрактика-М, 2007. – 88с.

15. Кубышкин В.Ф., Легконогов А.В. Опыт применения препарата «Кардонат» в лечении функциональных нарушений ритма сердца у беременных // Здоровье женщины, 2005. – 1 (21). – С. 1–2.

16. Кубишкін В.Ф., Легконогов А.В. Результати застосування препарату Кардонат у комплексному реабілітаційному лікуванні хворих на інфаркт міокарда // Укр. мед. часопис, 2003. – 5 (37). – С. 65–67.

17. Кулиненков О.С. Фармакологическая помощь спортсмену. Коррекция факторов, лимитирующих спортивный результат. – Москва: Изд-во "Советский спорт", 2006. – 240 с.

18. Кулиненков О.С. Фармакология спорта. – Москва: "Советский спорт", 2001. – 200 с.

19. Кушнир Г.М., Глотова Г.И., Бобрик Ю.В. Эффективность Кардоната при лечении больных с дисциркуляторной энцефалопатией // Укр. мед. часопис, 2003. – 6 (38). – С. 91–94.

20. Макарова Г.А. Спортивная медицина: Учебник. ‒ Москва: "Советский спорт", 2003. ‒ 480 с.

21. Маркелова И.А., Балыкова Л.А., Ивянский С.А., и др. Применение метаболической терапии для оптимизации толерантности юных спортсменов к физическим нагрузкам // Педиатрия, 2008. – 87 (2). – С. 51‒55.

22. Мохорт Н., Притула Т., Киричок Л. Кардонат и регуляція метаболических процессов в организме // Спортивна мед. ‒ 2004 ‒ 1‒2. ‒ С.122‒126.

23. Свищенко Е.П., Лысенко Г.И. Клиническая характеристика Кардоната у больных с гипертонической болезнью // Укр. мед. часопис, 2003. – 3 (35). – С. 31–36.

24. Спортивная фармакология и диетология / Под ред. С.А. Олейника, Л.М. Гуниной. – Москва: ООО "И.Д. Вильямс", 2008. – 256 с.

25. Сухарев А.Г. Состояние здоровья школьников и факторы его формирования // Гигиена и санитария ‒ 1982. ‒ 5. ‒ С. 70‒72.

26. Сухоруков В.С. К разработке рациональных основ энерготропной терапии // Рациональная фармакотерапия, 2007. – 2. – С. 40–47.

27. Сухоруков В.С., Николаева Е.А. Нарушение клеточного энергообмена у детей. Москва: Атес Медика Софт, 2004. – 79 с.

28. Тихвинский С.Б., Хрущев С.В. Детская спортивная медицина. ‒ Москва: Медицина, 1991. ‒ С. 293‒305.

29. Чекман І., Горчакова Н., Загородний М. Метаболічні препарати: експериментально-клінічний аспект // Біохім. фармакол., 2003. – 2. – С. 15–18.

30. Kelly G. The coenzyme forms of vitamin B12: toward an understanding of their therapeutic potential // Alternative Medicine Rev., 1998. – 3 (1). – P. 459–471.

31. KovlerM.A., Alekseeva Zh.P., Smirnova T.N., et. al. Pyridoxal phosphate — The coenzyme form of vitamin B6 // Pharmaceutical Chemistry Journal, 1979. – 13 (10). – P. 1097–1100.

32. Lehninger`s Principles of Biochemistry / Ed. by Nelson D.L., Cox, M.M. – Worth Publishing: New York, 2000. – 1152 p.

33. Natori Y., Oka T., Han J.P. New function of pyridoxal phosphate: regulation of gene expression // Tanpakushitsu Kakusan Koso, 1999. – 44 (14). – P. 2101–2105.

34. Rosano G.M., Barbaro G. Metabolic therapy: an important therapeutic option for the treatment of cardiovascular diseases // Curr. Pharm. Des., 2008. – 14 (25). – P. 2519–2520.

35. Rosano G.M., Vitale C., Fragasso G. Metabolic therapy for patients with diabetes mellitus and coronary artery disease // Am. J. Cardiol., 2006. – 98 (5). – P. 14–18.

36. Stern K.G., Melnick J.L. On the mechanism of cocarboxylase action; a reinvestigation // J. Biol. Chem., 1940. – 135 (2). – P. 365–369.

Помітили помилку? Виділіть необхідний текст з помилкою і натисніть Ctrl+EnterСистема Orphus

Система Orphus