/  

Порівняльний аналіз рівнів лізоциму бронхоальвеолярного вмісту в процесі комплексного лікування хворих на хронічне обструктивне захворювання легень із включенням препарату Тос-Май

Островський М.М., Синько У.В., Корж Г.З., Стовбан М.П., Кулинич-Міськів М.О. Кафедра госпітальної терапії №2 (зав.- д.мед.н., професор Островський М.М.) Івано-Франківського державного медичного університету.

Резюме. Рівні лізоциму бронхіального вмісту вивчалися у 31 хворого на хронічне обструктивне захворювання легень. Контрольна група складалася із 15 практично здорових осіб. Дослідження проводилося до початку та на 14 день лікування із використанням поєднання загальноприйнятих схем терапії та препарату Тос-Май (АТ «Лабораторіос Алкала Фарма» Іспанія). Матеріалом дослідження був бронхоальвеолярний вміст. Визначення активності лізоциму бронхіального вмісту проводили за методом О.В. Бухаріна. Отримані нами дані свідчать про значне пониження рівнів лізоциму бронхоальвеолярного вмісту у пацієнтів хворих на хронічне обструктивне захворювання легень. Встановлено, що у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, які в комплексному лікуванні отримували препарат Тос-Май (АТ «Лабораторіос Алкала Фарма» Іспанія), наявна краща клініко-лабораторна динаміка та більш повноцінне відновлення рівнів лізоциму бронхоальвеолярного вмісту.

Перед сучасною медициною дедалі більше постає питань, пов’язаних із розвитком новітніх методик виявлення, профілактики та лікування легеневоi патології, спрямованих на забезпечення та всебічне сприяння реалізації програм діагностики, адекватної терапевтичної тактики та профілактики розвитку ускладнень [1-4]. В умовах несприятливої демографічної ситуації з негативним приростом населення питання збереження та подовження життя громадян набуває державного значення.

Чільне місце серед проблем пульмонології посідають хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ) [1]. Частота вказаної патології залишається стабільно високою і, за даними ВООЗ, до 2020 року за соціально-економічними витратами вона посяде 5-те місце в світі [3]. Дослідження показують, що легенева патологія у середньому діагностується у 4-6% дорослої популяції [1, 3]. У світі нараховується близько 600 мільйонів хворих на хронічні обструктивні захворювання легень [2]. Враховуючи поширеність хронічного обструктивного захворювання легень, за даними Національного інституту серця, легень та крові США, загальні витрати на лікування даної недуги протягом одного року складають 23,9 мільярдів доларів, причому ця сума у три рази перевищує аналогічний показник при бронхіальній астмі та більш ніж у 2 раз при пневмоніях [1, 3]. Смертність при даній патології коливається в межах 250-300 випадків на 100 тисяч населення у віці 55-84 роки [3]. За період 1999-2000 років загальна захворюваність органів дихання в Україні зросла на 16,1%, а захворюваність хронічним бронхітом – на 3,4%, склавши 236,1 випадки на 100 тис. населення [1].

На нашу думку ефективність лікування будь-якої патології залежить від глибокого знання всіх ланок її патогенезу. Власне тому вивчення складних та мультисистемних процесів, котрі відбуваються в організмі при хронічному обструктивному захворюванні легень, особливостей формування локального регенераторно-відновного потенціалу разом із покращенням комплексної медикаментозної корекції, шляхом використання препарату Тос-Май із характерними для нього впливами, є актуальним і буде сприяти розвитку сучасної науки та покращенню надання медичної допомоги населенню.

Відомо, що лізоцим — це ферментноактивна сполука, яка приймає участь у специфічному та неспецифічному імунному захисті [5]. Важливі властивості лізоциму — спричиняти порушення проникності мембран та метаболізму мікроорганізмів, впливати на процеси клітинного росту та диференціації імунних та неімунних клітин [5, 6]. Таким чином, вивчення такого потужного антибактеріального бар’єру, яким є лізоцим, може слугувати критерієм якості та ефективності проведеного лікування хронічного обструктивного захворювання легень.

Метою даного дослідження є оцінка впливу препарату Тос-Май (АТ «Лабораторіос Алкала Фарма» Іспанія) як елемента комплексної терапії на динаміку рівнів лізоциму бронхоальвеолярного вмісту в хворих на хронічне обструктивне захворювання легень.

Матеріал та методи. Дослідження рівнів лізоциму бронхоальвеолярного вмісту проведено в 31 особи із хронічним обструктивним захворюванням легень. Верифікацію діагнозу та його формулювання проводили згідно матеріалів наказу МОЗ України №499 від 28.10.2003 р. - «Інструкція про діагностику, клінічну класифікацію та лікування хронічних обструктивних захворювань легень» [4]. Дослідження проводили до початку та на 14 день лікування із використанням загальноприйнятих схем терапії (згідно зі схемами , передбаченими наказом МОЗ України №499 від 28.10.2003 р.) у поєднанні з препаратом Тос-Май. Для вивчення ефективності використання запропонованих нами програм лікування хронічного обструктивного захворювання легень всі обстежені були розподілені на підгрупи в залежності від призначеного їм лікування. І-а підгрупа порівняння складалася з 15 хворих, котрі лікувалися за загальноприйнятими методиками, відповідно до чинних положень. ІІ-а підгрупа – 16 хворих, котрі на фоні базового лікування отримували препарат Тос-Май по 2 таблетки 4 рази на добу всередину, повільно розсмоктуючи, курсом 7 днів. Контрольну групу склали 15 практично здорових осіб (ПЗО) без наявних ознак захворювань респіраторно-вентиляційного тракту та іншої патології внутрішніх органів.

Матеріалом дослідження був бронхоальвеолярний змив, який отримували при проведенні фібробронхоскопії (ФБС) за методикою Clements (1967 р.) у модифікації Ramires (1980 р.) на рівні бронхів другого та третього підряду. Визначення активності лізоциму бронхоальвеолярного вмісту проводили за методом О.В. Бухаріна, з використанням добової культури Micrococus lysodeicticus, яку вирощували при 37 градусах Цельсія на м’ясопептонному агарі та змивали 1/15 М фосфатним буфером рН=6,2. Отриману бактеріальну суміш стандартизували на фотоелектрокалориметрі по лівому барабані до оптичної щільності 0,66. У дослідну пробірку наливали 0,4 мл фосфатного буферу, 0,1 мл досліджуваного субстрату та 2,0 мл стандартизованої суміші мікрококу. Отриману суміш інкубували протягом 30 хвилин при 37,0 градусах Цельсія, після чого вимірювали оптичну щільність на фотоелектрокалориметрі по правому барабані в куветі N2 із зеленим світлофільтром. По отриманих даних у калібрувальних таблицях знаходили показник концентрації лізоциму.

Результати. Застосування загальноприйнятих схем терапії у 15 хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (І-а підгрупа дослідження) сприяло певній клінічній ефективності лікування. Так, у даного контингенту пацієнтів вже на кінець першого тижня лікування відзначалося зниження температури тіла, зникали озноби. До 8-10 дня лікування в усіх хворих зникало виділення слизисто-гнійного харкотиння. Але, слід відзначити, що кашель або покашлювання, більше вранці, зберігалися до 14 дня лікування у 60,0% хворих І-ої підгрупи дослідження.

Типовим для хворих, котрі лікувалися за загальноприйнятими схемами, було те, що і через 7-10 днів від початку лікування у них зберігалася загальна слабість, швидка втомлюваність, пітливість, зниження апетиту. Вказана симптоматика свідчить про наявність у них інтоксикаційного синдрому. Про збереження запально-інтоксикаційного синдрому в пацієнтів даної підгрупи свідчили й результати дослідження периферійної крові на 7 день від початку лікування. У 20,0% хворих зафіксовано незначний лейкоцитоз (9-10 тисяч х 109/л), а в 35,0% – розвинулась нерізка лейкопенія (3-4 тисяч х 109/л). У 40,0% пацієнтів при обстеженні на 7 день лікування спостерігалося ШОЕ більше 15 мм/год.

Фізикальні зміни при обстеженні легень (ослаблення дихальних шумів, подовження фази видоху, наявність поодиноких сухих свистячих та дзижчачих хрипів) зберігалися до 10 дня лікування у 74,0% обстежених даної підгрупи дослідження. Причому 60,0% пацієнтів були виписані з залишковими фізикальними змінами у вигляді ослабленого везикулярного дихання з жорстким відтінком, коробковий відтінок перкуторного звуку. Для І-ої підгрупи дослідження було характерним збереження задишки при фізичних навантаженнях у 66,7% хворих протягом 10 днів від початку лікування, а у 53,3% хворих вона зберігалася і після його завершення.

Аналіз даних фібробронхоскопії до початку лікування у 31 пацієнта із хронічним обструктивним захворюванням легень встановив, що переважно ідентифікувалося яскраво виражене катаральне запалення - у 48,8% хворих та гнійне запалення у 28,8% обстежених. Інколи зустрічалося помірне катаральне запалення у 12,8% пацієнтів, а у 6,4% обстежених встановлено наявність атрофії слизової оболонки бронхів; структура слизової оболонки бронхів була близькою до нормальної – у 3,2% хворих.

При проведенні 15 хворим І-ої підгрупи дослідження на 14 добу повторної фібронбронхоскопії переважно (р<0,05) ідентифікувалося помірне катаральне запалення у 60,0%, а також зустрічалася виражена катаральна форма запалення у 40,0% пацієнтів.

Застосування комплексної терапії, до складу якої входив препарат Тос-Май (АТ «Лабораторіос Алкала Фарма» Іспанія), дозволило досягти наступних клінічних результатів. Уже на 4-5 добу від початку лікування нормалізувалася температура тіла. Лише у 12,5% хворих ІІ-ої підгрупи дослідження температура зберігалася на рівні 37-38°C. Хочемо зазначити, що до 7 доби від початку лікування у 43,7% хворих ІІ-ої підгрупи дослідження сухий кашель змінювався на продуктивний із виділенням харкотиння серозно-слизового характеру, а у 31,3% – минав повністю. Окрім цього на 5-6 добу лікування покращувався загальний стан пацієнтів, про що свідчили поява апетиту, підвищення загальної активності. Швидка втомлюваність та пітливість зберігалися у 18,7% хворих ІІ-ої підгрупи дослідження.

Аналіз гемограми на 7 добу від початку лікування засвідчив збереження запально-інтоксикаційного синдрому лише в 12,5% хворих ІІ-ої підгрупи дослідження. Причому, необхідно вказати, що у порівнянні із І-ою підгрупою, ми не фіксували у хворих ІІ-ої підгрупи виражених зсувів у бік лейкопенії з відносним лімфоцитозом. На відміну від хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, пролікованих за базовими схемами, на 7 день ми спостерігали збільшення показників ШОЕ вище 15 мм/год тільки у 25,0% хворих ІІ-ої підгрупи дослідження. Фізикальні зміни при обстеженні пацієнтів (ослаблення дихальних шумів, подовження фази видоху, наявність поодиноких сухих свистячих та дзижчачих хрипів) зберігалися до 10 дня лікування у 50,0% хворих ІІ-ої підгрупи дослідження.

У 50,3% хворих ІІ-ої підгрупи дослідження на 10 добу лікування зберігалася задишка при фізичних навантаженнях, а у 43,8% хворих ІІ-ої підгрупи дослідження цей симптом залишався й після лікування, що свідчило про наявність легеневої недостатності у хворих і необхідність додаткової постійної медикаментозної корекції цього стану. Спірометричні дослідження, здійснені на момент поступлення та завершення лікування, підтвердили наявність факту малозворотніх порушень зовнішнього дихання за обструктивним типом, переважно на рівні бронхів дрібного та середнього калібру.

Окремо хочемо відзначити отримані нами дані при проведенні 16 пацієнтам ІІ-ої підгрупи дослідження фібронбронхоскопії на 14 день від початку лікування. Ми встановили достовірне зменшення (р<0,05) частки вираженої катаральної форми запалення до 31,3% у осіб ІІ-ої підгрупи дослідження, що було відповідно у 1,9 рази меншим ніж серед пацієнтів, що отримували базові схеми терапії. Натомість серед обстежених ІІ-ої підгрупи дослідження зросла частка помірного катарального запалення відповідно до 68,8% (р<0,05).

Отримані нами результати свідчать про вищу активність комплексного лікування хворих на хронічне обструктивне захворювання легень із використанням препарату Тос-Май (АТ «Лабораторіос Алкала Фарма» Іспанія) у співставленні із ефектом базової терапії. Діючими речовинами, що входять до складу даного лікарського засобу, є декстрометорфану гідробромід, бензокаїн, гуайяколсульфонат калію, бензоат натрію. Препарат відноситься до фармакотерапевтичної групи протикашлевих та відхаркувальних засобів. Використання препарату Тос-Май (АТ «Лабораторіос Алкала Фарма» Іспанія) при лікуванні хворих на ХОЗЛ проявилося швидшим регресом клінічної симптоматики патології, позитивноякісними змінами даних фібробронхоскопії та лабораторної динаміки.

Аналіз отриманих результатів (Таблиця 1) виявив достовірні зміни рівнів лізоциму бронхоальвеолярного вмісту при хронічному обструктивному захворюванні легень порівняно із даними у ПЗО (р<0,05). В цілому в хворих на досліджувану патологію відзначалася тенденція до майже дворазового зниження рівнів лізоциму бронхоальвеолярного вмісту до (5,420,29) мг/мл (р<0,05).

Таблиця 1. Динаміка рівнів лізоциму бронхоальвеолярного вмісту (мг/мл) в процесі лікування хронічного обструктивного захворювання легень, (М±m)

Підгрупа дослідження Рівні лізоциму бронхоальвеолярного вмісту р
до лікування після лікування

I, n=15

II, n=16

ПЗО, n=15

5,42±0,29

5,71±0,36

11,16±0,87

8,31±0,25

10,13±0,43

< 0,05

< 0,05


В процесі проведення нами терапії у І-ій підгрупі дослідження не спостерігається відновлення лізоциму в бронхоальвеолярному вмісті до рівнів контролю (Таблиця 1). За умови використання у комплексному лікуванні хворих ІІ-ої підгрупи дослідження препарату Тос-Май (АТ «Лабораторіос Алкала Фарма» Іспанія) нами спостерігалася більш виражена компенсація рівнів лізоциму бронхоальвеолярного вмісту (р<0,05), ніж у підгрупі порівняння (див. табл. 1). Так, до початку лікування рівень досліджуваного параметра у пацієнтів вказаної підгрупи становив (5,71±0,36) мг/мл, а при визначенні на момент завершення медикаментозної корекції він, набувши максимально позитивних значень, склав (10,13±0,43) мг/мл (p<0,05).

Обговорення. Проведені дослідження встановили, що у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень спостерігається достовірне зменшення рівнів лізоциму бронхоальвеолярного вмісту. Відомим є факт, що за умови хронічного обструктивного захворювання легень тривале перевантаження фагоцитуючих клітин антигенними стимулами та продуктами запального процесу призводить до розладів у системі альвеолярних макрофагів, сурфактанту легень, клітинному та гуморальному імунітеті [1, 7, 8]. Вище наведені причини призводять до зриву синтезу поліморфноядерними та мононуклеарними фагоцитуючими клітинами лізоциму [6]. Наслідком цього є розлади захисних бар’єрних механізмів респіраторного тракту, що сприяє генерації фази загострення ХОЗЛ [3].

Наведені нами дані свідчать, що комплексне лікування із застосуванням препарату Тос-Май (АТ «Лабораторіос Алкала Фарма» Іспанія) мало більш виражений ефект щодо відновлення лізоциму в бронхоальвеолярному вмісті порівняно з традиційною терапією, при якій не відбувалося чіткої нормалізації досліджуваного параметра. Застосування препарату Тос-Май (АТ «Лабораторіос Алкала Фарма» Іспанія) у комплексній терапії хворих на хронічне обструктивне захворювання легень сприяло набагато кращому відновленню однієї з ключових локальних функціональних ланок захисту органів дихання – лізоциму. Такий виразний вплив використання препарату Тос-Май (АТ «Лабораторіос Алкала Фарма» Іспанія) як складової комплексного лікування на регрес клінічної симптоматики, лабораторно-інструментальних характеристик при хронічному обструктивному захворюванні легень, на нашу думку, пояснюється потенціюванням впливу традиційної терапії та розвантаженням системи альвеолярних макрофагів, локальних макрофагів повітроносних шляхів, поліморфноядерних та мононуклеарних фагоцитуючих клітин посередництвом наступних механізмів:
  • стимуляцією секреції бронхіального слизу з низькою в’язкістю;
  • пришвидшенням транспорту харкотиння, завдяки підвищення активності війчастого епітелію;
  • зниженням в’язкості харкотиння;
  • полегшенням евакуації харкотиння із дихальних шляхів.
Характерні для препарату Тос-Май (АТ «Лабораторіос Алкала Фарма» Іспанія) певні антибактеріальні та протигрибкові властивості, можливість використання його при широкому спектрі бронхолегеневої патології, простота та доступність використання дозволяє даному середнику посісти особливе місце в пульмонологічній практиці.

Висновки.

Перебіг та прогресування хронічного обструктивного захворювання легень супроводжується депресією лізоциму в бронхоальвеолярному вмісті, яка не ліквідується загальноприйнятими методами лікування.

Призначення препарату Тос-Май (АТ «Лабораторіос Алкала Фарма» Іспанія) при комплексному лікуванні хронічного обструктивного захворювання легень, поряд із покращенням клініко-лабораторних проявів, забезпечує виражену компенсацію лізоциму в бронхоальвеолярному вмісті.

Література
  1. Фещенко Ю.І. Хронічні обструктивні захворювання легень: проблемні питання // Нова медицина - 2005.- №1 - С.18-20.
  2. Фещенко Ю.И. Новые подходы в лечении и диагностике хронического обструктивного бронхита // Матеріали ІІІ з'їзду фтизіатрів і пульмонологів України, Київ 25-28 травня 2003р. -Укр. пульмон. журн. - 2003. -№2.- С.7-13.
  3. Фещенко Ю.И. Хронические обструктивные заболевания легких. - Киев: «Книга», 2002.-60с.
  4. Наказ МОЗ України №499 від 28.10.2003 р. «Про затвердження інструкцій щодо надання допомоги хворим на туберкульоз і неспецифічні захворювання легень». – 134с.
  5. Гомоляко І.В. Нові аспекти вивчення морфофункціональної недостатності епітелію бронхів //Терапевт. арх.- 1989.-N2.- С. 84-88.
  6. Tilroney S. The antibacterial function of the lung // Am. Rev. Resp. Dis.- 1997.- Vol. 142.-P.723-727.
  7. Zagoroulko A.K., Nikitina N.V., Askary T.A. Surfactant replacement therapy with Suzacrin for bronchial asthma in children //In.Appl.Cardiopuim. Pathophysiol. -2000. -Vol.9, № 3. – 317р.
  8. Tomioka Yoneda K. Lung alveolar surfactant in the respiratory diseases// Europ. J. Resp. Dis.-1992.-Vol.63.-P.45-48.

Помітили помилку? Виділіть необхідний текст з помилкою і натисніть Ctrl+EnterСистема Orphus

Система Orphus