/  
Бактеріальний вагіноз — це стан, при якому порушується співвідношення мікроорганізмів, що в нормі живуть в піхві. Іншими словами можна сказати що бактеріальний вагіноз — це дисбактеріоз піхви. В нормальному стані у піхві підтримується кисле, багате на кисень середовище, що найкраще підходить для розмноження молочнокислих бактерій. При бактеріальному вагінозі відбувається різке зниження кількості молочнокислих лактобактерій, що призводить до збільшення ph вагінального вмісту. Виникають умови для масового розмноження гарднерел, анаеробних бактерій, які ще більше пригнічують ріст лактобактерій і стимулюють ріст умовно патогенних мікроорганізмів. Таким чином, бактеріальний вагіноз — це не інфекція, тобто нею не можна заразитися, бактерії не приходять ззовні, а тільки перегруповуються свої. Особливістю бактеріоскопічної картини при бактеріальному вагінозі є невелика кількість лейкоцитів, оскільки немає збудника інфекції і запального процесу. Відсутні і зовнішні ознаки запалення: почервоніння слизової, набряк, кровоточивість. Тому цей стан називається вагіноз (захворювання піхви), а не вагініт (запалення піхви).
Розвитку бактеріального вагінозу можуть сприяти різні ендогенні та екзогенні фактори.

Ендогенні (внутрішні): зміна гормонального статусу; порушення менструального циклу; зниження імунологічної реактивності; використання імунодепресантів; порушення мікрофлори кишківника, хронічні захворювання кишківника та інші стани, які викликають дизбактеріоз (молочно-кислі бактерії приходять з їжею і живуть в кишківнику).

Екзогенні (зовнішні): тривалий прийом антибіотиків; перенесені і супутні запалення сечостатевого тракту; неправильне харчування — нестача в раціоні кисломолочних продуктів, які є джерелом молочно-кислих бактерій; часта зміна статевого партнера; тривале використання ВМС з метою контрацепції (більше 5 років).

Клінічний перебіг:
Клініка бактеріального вагінозу характеризується тривалими рясними виділеннями з статевих шляхів, часто з неприємним запахом, особливо після статевого акту або під час менструації. На початку захворювання виділення мають рідку консистенцію, білий або з сіруватим відтінком колір. У частини жінок спостерігаються свербіж, розлади при сечовипусканні, місцевий дискомфорт.
У деяких випадках клініка захворювання може бути згладжена, або зовсім відсутня, це також клінічний варіант бактеріального вагінозу, але з безсимптомним перебігом.

Діагностика:
Діагностика бактеріального вагінозу заснована на даних клінічного обстеження і спеціальних лабораторних методів дослідження. Діагноз бактеріального вагінозу можна поставити за наявності 3 з 4 критеріїв: виявлення «ключових» клітин (більше 20%); піхвовий рН >4,5; гомогенні кремоподібні піхвові виділення; позитивна проба з 10% КОН (аміновий тест). Крім скринінг-тестів для діагностики бактеріального вагінозу використовують лабораторні методи: мікроскопію вагінального мазка, зафарбованого по Граму, хроматографічні дослідження мікробних метаболітів в вагінальному вмісті, виявлення ферментів пролін-аминопептидази, сіалідази та деякі інші.

Лікування:
Лікування бактеріального вагінозу полягає в ліквідації патогенної мікрофлори, і досягається призначенням специфічних антибіотиків. Необхідно місцеве лікування і вітаміно-імунна терапія для стимулювання загального та місцевого імунітету.
На другому етапі лікування необхідне створення нормальної мікрофлори піхви і корекція флори шлунково-кишкового тракту.
Помітили помилку? Виділіть необхідний текст з помилкою і натисніть Ctrl+EnterСистема Orphus
Система Orphus