/  
Вступ

Проблема зростання частоти залізодефіцитних станів (ЗДС) серед дітей усіх вікових груп, незважаючи на інтенсивне її вивчення протягом останніх 10-15 років, не стала менш актуальною. Поширеність залізодефіцитної анемії (ЗДА) в Україні складає 39,2 на 100 тисяч дитячого населення (в Луганській області — 24,7), за даними проведеного нами скринінгового дослідження, її рівень досягає 55,2%. Нестача заліза у вигляді розгорнутої клініки залізодефіцитної анемії або прихований його дефіцит чинять несприятливий вплив на зростання та розвиток дитини. Особливо гострою ця проблема стає у дівчаток в підлітковому віці, коли за фізіологічних умов значно зростає потреба в білках, вітамінах, мікроелементах, має місце пре- та пубертатний гормональний дисбаланс, підвищуються витрати заліза під час становлення менструального циклу.

Як правило, нестача заліза не є ізольованою, а супроводжується порушенням обміну інших мікроелементів, вітамінів. Лише 35-55% анемій у дітей спричинені переважним дефіцитом заліза, решта має характер полідефіцитних. З обміном заліза пов’язані близько 10 мікроелементів та вітамінів. Найважливішими є кобальт, цинк, мідь, марганець, з вітамінів провідна роль в метаболізмі заліза належить аскорбіновій, фолієвій кислотам, ціанокобаламіну. Відомо, що лікування залізодефіцитних станів повинно складатися з усунення чинника, що викликав захворювання, та застосування препаратів заліза для корекції його дефіциту. Сучасний фармацевтичний ринок пропонує велику кількість протианемічних залізовмісних препаратів, як монокомпонентних, так і комбінованих, до складу яких входять речовини, що покращують всмоктування або попереджують побічні ефекти заліза на шлунково-кишковий тракт. Крім того, існують препарати, що поряд з дефіцитом заліза допомагають усунути й вітамінодефіцитні стани в дитячому організмі, сприяючи тим самим нормалізації кровотворення. Саме до цієї групи належить вітчизняний препарат «Гемоферон» («Сперко Україна»), що випускається у вигляді питного розчину, до складу якого входить заліза амонійного цитрат — 200 мг (еквівалентно 41 мг елементарного заліза), кислоти фолієвої — 1,5 мг, ціанокобаламіну — 50 мкг (дозування на 5 мл розчину). Особливістю ціанокобаламіна є наявність у його структурі атому кобальту. Основна біологічна функція ціанокобаламіну полягає в участі у процесах кровотворення та дозрівання еритроцитів. Стимулюючи синтез білків, він сприяє їх накопиченню в організмі, поліпшенню росту і розвитку дітей, підвищенню факторів неспецифічного імунітету. Фолієва кислота стимулює еритропоез, бере участь у синтезі амінокислот, покращує функцію кишечнику. Метою дослідження було вивчення ефективності препарату «Гемоферон» в лікуванні залізодефіцитних станів у дівчаток-підлітків.

Матеріал і методи дослідження

Під нашим спостереженням знаходилось 64 дівчинки, хворі на залізодефіцитну анемію різних ступенів важкості віком від 10 до 18 років. Усі хворі були розподілені на 2 групи, які були подібними за віком та важкістю перебігу захворювання. Діти основної групи (n=34) отримували питний розчин «Гемоферон», діти контрольної групи (n=30) — монокомпонентний препарат двовалентного заліза (ферроградумет, гемо фер пролонгатум тощо). Додаткової вітамінної терапії дітям обох груп не призначалося. Добова доза заліза в обох групах складала 100-200 мг елементарного заліза в залежності від віку, маси тіла та важкості перебігу захворювання. Препарати заліза призначались 2-3 рази на день через 1 годину після прийому їжі. Діти обох груп отримували також терапію з приводу захворювання, що призвело до дефіциту заліза. Ефективність терапії оцінювалась за клінічними та лабораторними показниками. Визначався рівень гемоглобіну, кількість еритроцитів, ретикулоцитів, кольоровий показник (КП), середній вміст (МСН) та середня концентрація (МСНС) гемоглобіну в еритроциті, середній об’єм еритроцитів (МСV), показник ступеня анізоцитозу (RVD), рівень сироваткового заліза (СЗ), загальна (ЗЗЗС) та латентна (ЛЗЗС) залізозв’язувальна здатність сироватки крові, коефіцієнт насичення трансферину залізом (КНТ), рівень сироваткового феритину (СФ) до та через 4 тижні від початку лікування. Крім того, враховувалась наявність побічних ефектів лікування. Спостереження за хворими тривало протягом 1 місяця.

Результати досліджень та їх обговорення

До початку лікування дівчата обох груп скаржилися на загальну слабкість, втомлюваність, головний біль та запаморочення, погіршення засвоєння шкільного матеріалу, спотворення смаку та нюху, ламкість нігтів, тьмяність та ламкість волосся. При об’єктивному обстеженні найчастіше виявлялись такі симптоми, як блідість та сухість шкіри, симптом «блакитних» склер, тахікардія, ангулярний стоматит. При ретельному обстеженні з боку шлунково-кишкового тракту у 39 дівчаток (60,9%) знайдені захворювання, що спричинили виникнення дефіциту заліза, серед яких хронічний гастродуоденіт, хронічний проктосигмоїдит, хвороба Пайра, гельмінтози тощо. На аліментарну нестачу заліза мали місце вказівки в анамнезі у 29 дівчаток (45,3%). Ювенільні дисменорагії виявлені у 8 дівчат (12,5%). Лабораторні показники, що характеризують обмін заліза в організмі, були зниженими у дітей обох груп.

Через тиждень після початку лікування у 24 (70,4%) дітей основної групи та у 19 (63,3%) дітей контрольної групи відмічалися покращення самопочуття, зменшення блідості шкіри. Через 2 тижні лікування суттєве поліпшення самопочуття відмічали 32 (94,1%) дівчинки основної групи та 27 (90%) контрольної групи. Достовірно підвищились рівень гемоглобіну та кількість ретикулоцитів («ретикулоцитарний криз») у дітей обох груп.

Через 4 тижні лікування самопочуття усіх пацієнток основної та контрольної груп було задовільним, без скарг, шкіра набула звичайного кольору, сухість її зменшилась, зникла тахікардія. Під час аналізу лабораторних показників відмічалося статистично достовірне підвищення рівня гемоглобіну (в більшості випадків до нормалізації), кількості ретикулоцитів, КП, МСН, МНСН, MCV, RVD, СЗ, КНТ, зменшилась ЗЗЗС та ЛЗЗС як в контрольній, так й в основній групах, але різниця між ними виявилась незначною. Рівень СФ підвищився, але не нормалізувався.

Переносимість препарату в процесі лікування була задовільною. Тільки у 1 (2,9%) дівчинки основної групи та у 3 (10%) контрольної групи були відмічені незначні побічні явища, але після переведення цих дітей на прийом препарату одразу після їжі, ці явища зникли.

Висновки

1. Залізодефіцитні стани є досить поширеними, особливо серед дівчаток підліткового віку.
2. Серед чинників, що сприяють розвитку ЗДА, у дівчаток-підлітків переважають хронічні захворювання травного тракту та ювенільні дисменореї, особливо на тлі аліментарної недостатності.
3. Ефективним засобом у комплексному лікуванні ЗДА є «Гемоферон», який можна рекомендувати як альтернативний препарат не тільки при суто залізодефіцитних, але й при полідефіцитних станах, завдяки вмісту фолієвої кислоти та ціанокобаламіну.

Помітили помилку? Виділіть необхідний текст з помилкою і натисніть Ctrl+EnterСистема Orphus
Система Orphus